Загальний огляд ринку виробництва презервативів
До найбільш рентабельним виробництвам, серед інших, відноситься і виробництво різних засобів гігієни та медичних препаратів.
Однак навіть такі високі показники рентабельності, як в цій галузі, не роблять окупність капіталовкладень швидкої: обладнання для виробництва таких засобів досить недешево, а технологія - настільки складна, що навіть при ідеальних продажах витрати на оснащення виробництва окупаються в кращому випадку кілька років.
Крім того, існує цілий ряд законодавчих актів і технічних умов виробництва, суворо регламентує випуск такої продукції.
Однак, це не повинно бентежити підприємців-початківців. Як відомо, в будь-якій сфері виробництва, навіть в найбільш жорсткій щодо входження в неї, існують «слабкі ланки».
Одним з них є виробництво такого популярного профілактичного і протизаплідний засіб, як презерватив.
Зрозуміло, виробництво презервативів має відповідати державним стандартам (в даному випадку, ГОСТ 4645-81, а також технічним вимогам ISO 4074 від 2002 року), однак ці стандарти порівняно м'які і не створюють перешкод виробництву виробів.
Крім того, на користь відкриття провадження презервативів говорить також той факт, що більшість використовуваних в Росії презервативів - закордонного виробництва. Вітчизняна продукція представлена ліченими одиницями підприємств, сумарна потужність яких навіть в кращі роки не перевищувала 30% від обсягу ввезених в Росію презервативів.
За великим рахунком, ці підприємства не варто сприймати як серйозних конкурентів. В даному випадку конкурувати доведеться з закордонними компаніями, перед якими у вітчизняного, особливо місцевого, регіонального, виробника є ряд переваг: наприклад, краще знання кон'юнктури ринку і відсутність транспортних витрат.
Однак, існує і ряд труднощів. Як відомо, більше 90% сучасних презервативів виготовляються з латексу - природного продукту на основі натурального каучуку, що представляє собою концентрований і стабілізований молочний сік бразильської гевеї. Ця рослина, незважаючи на свою назву, в більшості своїй в даний час росте в південно-східній частині Азії, в основному в Малайзії.
Тобто працювати доведеться з привізним сировиною, що істотно впливає на ціну кінцевого продукту. Однак за аналогічною схемою працюють і зарубіжні виробники презервативів, тому цей момент можна вважати несуттєвим.
Виробництво втрачають популярність презервативів зі штучного латексу - поліуретану - в даний час є невиправданим, в першу чергу, з точки зору репутації нового бренду - якість продукції нового гравця на ринку презервативів має не поступатися якістю зарубіжних аналогів, а видобуток натурального латексу з соку кульбаб невигідна економічно, та й обладнання для неї обійдеться занадто дорого.
Виробництво презервативів: деякі тонкощі
Перш ніж відкривати власне виробництво презервативів, слід розглянути кілька суттєвих питань, а саме питання сировини, питання збуту і питання позиціонування бренду товарів.
Щодо сировини, необхідно вирішити, який тип буде використовуватися. Справа в тому, що при виробництві презервативів можна використовувати два види сировини. Перший з них - т.зв. презерватив-сирець, який імпортується з-за кордону, а на місці лише обробляється відповідними рецептурі складами, тестується і упаковується. Така практика часто має на увазі франчайзинг, хоча може здійснюватися і під власним брендом.
Плюсом цієї форми виробництва є відносно низькі витрати - по суті, на виробництві здійснюється не повний цикл. Недоліками ж цього методу є висока собівартість продукції (напівфабрикат обходиться дорожче, ніж його виробництво в рамках власного виробничого циклу) і те, що виробник потрапляє в залежність від поставок конкуруючих фірм - адже презерватив-сирець проводиться тими ж компаніями, що випускають і готові презервативи або їх дочірніми фірмами і філіями.
Зосередження ж в одному підприємстві максимально довгою виробничого ланцюжка фактично є виробництвом з нуля. Латексна суміш, втім, в будь-якому випадку завозиться з-за кордону. Зрозуміло, таке виробництво буде випускати презервативи з більш низькою собівартістю, але з іншого боку, обладнання обійдеться набагато дорожче.
Крім того, великий ризик зіткнутися з таким явищем, як відсутність достатньо компетентних і кваліфікованих фахівців. Останні два чинники можуть зробити бізнес на виробництві презервативів нерентабельним.
Щодо питань збуту і позиціонування існують свої складності. Справа в тому, що на російському ринку присутня невелика кількість зарубіжних виробників презервативів, які володіють величезними потужностями і зараз ведуть агресивну політику, щоб максимально завантажити свої потужності.
Вихід на такий ринок буде дуже ускладнений. Так що без активного просування свого товару вітчизняний виробник презервативів не зможе досягти хороших обсягів продажів.
Тут слід зробити упор на те, що за інших рівних умов презерватив - товар імпульсного попиту. І якщо навіть споживач користується якоюсь певною маркою, при її відсутності він придбає перший-ліпший товар, який повинен виявитися вашим.
За великим рахунком, основне завдання вітчизняного виробника презервативів - забезпечити собі представленість в конкретних торгових точках - аптеках, супермаркетах, торгових апаратах і т.п.
Присутність в місцях реалізації в даному бізнесі надає основне вплив на обсяги продажів. Взагалі, зростання російського ринку презервативів складає 5-10% в рік, так що перспективи розвитку є.
Крім того, існують додаткові канали збуту: по-перше, на ринку зараз є латентний попит на презервативи для УЗД-діагностики, а по-друге сегмент покупки цього виробу через Інтернет і доставки охоплює лише Москву і ніяк не представлений в інших регіонах.
Виробництво презервативів: технологія і устаткування
Технологію виготовлення презервативів можна розділити на кілька етапів. Першим з них є формування.
Спеціальні форми занурюються в латексну суміш, обертаючись при цьому, щоб забезпечити однакову товщину стінок по всій довжині презервативів. Іноді використовується технологія, при якій форми занурюються в латексну суміш двічі.
Наступним етапом є сушка і вулканізація при строго додержуються температурних режимах.
Третій етап - зняття презервативів з форми: для цього презервативи розпарюють в гарячій воді, щоб вони відстали від металу або скла.
Останній виробничий етап - нанесення мастила. Воно проводиться на згорнутий сухий презерватив. У такому вигляді презервативи лежать до півроку, що становить т.зв. час вилежування - час, за яке мастило розподіляється по всій поверхні презерватива.
Завершальний етап виробництва - упаковка.
В цілому обладнання для виробництва презервативів обійдеться як мінімум в $ 850000. В даному випадку мається на увазі середній зразок з Малайзії потужністю від 80 до 100 млн презервативів в рік.
Устаткування з Індії або Китаю трохи дешевше, з Японії і західних країн - дорожче.
Павло Бірюков
(c) www.clogicsecure.com - портал бізнес-планів і посібників з відкриття малого бізнесу
Дивіться також: відеосюжети про виробництво презервативів