Запчастини та аптеки
Андрій і Олексій народилися вмісті Одинцово Московської області. Андрій закінчив три курси МІСД, відслужив на флоті, після служби надійшов втехнікум за фахом «фотосправа».
- І звідти пішов, не сподобалося, - розповів Андрій.- Працював офіціантом, барменом. В1993 році разом сАлексеем організували ЗАТ «Тішинка», відкрили три магазини в Москві. Торгували продуктами, автозапчастинами, ліками. В2000 році перетворили ЗАТ вПБОЮЛ: вето час якраз стали відкриватися ПБОЮЛ, це було більш вигідно, ніж ЗАТ. Олексію, взуттьовик за фахом, дістався взуттєвий магазин, мені-автозапчастини. До сих пір ці магазини існують іпріносят прибуток.
Так і йшли потихеньку магазинні справи.
А у 2002 році Олексій запропонував Андрію зайнятися виробництвом автомийок. Приводом для цього послужили життєві спостереження іуязвленное почуття «прекрасного».
- Ми бачили, як наші автомобілісти поливають машини водою з пляшки. Це примітивно, некрасиво, незручно. Власникам великих машин доводиться перекручуватися, щоб якось дістатися до даху Іполіт її водою. Ми вирішили винайти пристрій, ккоторому можна було б прикрутити звичайну пластмасову пляшку івода лилася б спрямованої цівкою.
За допомогою такої міні-мийки можна було б мити, наприклад вікна автобусів, які не забираючись на спеціальні пристосування.
У тому ж 2002 році Андрій іАлексей створили ТОВ «Автоелектропласт», покликане «виробляти, впроваджувати іраспространять на ринку різні автомобільні аксесуари».
Першим винаходом стала міні-мийка. Підприємці звернулися кзнакомой художниці іпопросілі її спочатку міні-мийку намалювати. Художниця ніколи вжиття не бачила мийку для машин, та і взагалі кавтомобілям ніякого відношення не мала. Вона намалювала міні-мийку, грунтуючись виключно на своїй творчій фантазії. Урезультаті мийка вийшла дуже схожою на фен. Але Андрію іАлексею ескіз сподобався. Підприємці віддали малюнок кресляра, потім за кресленням виготовили дерев'яний макет.
- Стали шукати, хто б виготовив нам прес-форму, - розповів Андрій.- Взяли газету, знайшли оголошення: «Виготовлення прес-форм», подзвонили. Виявилося, що це якась фірма при Курчатовський інститут.
Приїхали кнім зі своїм макетом, вони подивилися, кажуть: зробимо за півроку. Ми подзвонили в іншу фірму-там ціна виявилася втрі рази нижче. Вітоге об'їхали шість московських фірм, івезде ціни були різними. Потім до нас звернулися китайці: запропонували зробити прес-форму усебя в Китаї. Ми подумалі- доставка з Китаю дорога, іеще невідомо, що вони нам там зроблять. У Китаї унас б не було можливості контролювати процес.
В результаті підприємці зупинилися на Рязанському заводі, що займається виробництвом касових апаратів.
- Вони подивилися на креслення та й сказали: річ складна, але зробити можна.
Довга історія
Керувати виробництвом прес-форми доручили молодому інженеру Андрію.
- Ми привезли йому наш дерев'яний макет якраз напередодні травневих свят, - згадує Андрій.- Після свят пріезжаем- немає макета! Всі працівники підприємства кинулися його шукати. В результаті виявилося, що під час свят хтось посмажив на нашому макеті шашлик. Довелося робити новий.
Раз на тиждень підприємці їздили в Рязань, щоб контролювати процес.
- Вперше раз пріехалі- нічого не зроблено, - розповів Олексій.- Через тиждень пріезжаем- знову нічого. Коли ми їм дзвонили, вони говорили, що робота кипить: приїжджайте, дивіться. А коли ми приїжджали, виявлялося, що справа стоїть на місці: то майстер захворів, то запчастини не підвезли. На восьмий раз мені вже хотілося взяти кого-небудь іударіть головою об стіл. Часто нам дзвонили з заводу просили: а як це зробити? А як то? А ми звідки знаємо, ми ж не інженери! Велику частину вартості замовлення, 70%, Андрій сАлексеем оплатили відразу, тому не було нічого дивного в тому, що справа не рухалася. Однак зараз, через кілька років, про Рязанському заводі вони згадують з вдячністю.
- Багато в чому завод справді провинився віноват- у них маса труднощів, доводиться працювати на допотопному обладнанні. Робочі заводу як той Лівша, який блоху підкував. Найчастіше їм вдається виготовляти дивовижні речі-наприклад, штовхач, привезений з Європи, варто цілих 30 євро, ана Рязанському заводі якийсь 18-річний хлопчина може на верстаті за півгодини нагострити вам за 200 руб. 30 штовхачів. Атолкатель потрібен для того, щоб виштовхнути готовий виріб з прес-форми.
Так ось, через півтора року прес-форма нарешті була зроблена. Вона вийшла розміром зі стіл Івес 800 кг. Однак перші спроби підприємців виготовити з допомогою цієї прес-форми міні-мийку закінчилися невдачею.
- Внизу нашої міні-мийки знаходиться пробочка, до якої кріпиться пляшка зводиться, - пояснив Андрій.- вперше мінімийках пробка хиталася, і пляшка відвалювалася. Довелося переробляти прес-форму. Отже два рази. Тоді ми згадали Китай іобрадовалісь, що не стали робити прес-форму там. А раптом нам би довелося багато разів возити її з Китаю і назад.
перші мийки
Робити сам корпус міні-мийки приятелі вирішили з тайванського матеріалу під назвою АБС, що розшифровується як «акрилонитрил-бутадіенстірола».
- На Рязанському заводі були вналічіі безліч різних матеріалів, - згадує Андрій.- Вони показали їх нам іпредложілі вибрати. Сам завод займається литтям корпусів для касових апаратів, иони порекомендували нам АБС, так як він дуже міцний, не б'ється, не тріскається.
Нарешті, рязанський завод виготовив відповідну прес-форму і перші 500 міні-мийок.
- Ми отримали першу партію 29 грудня 2004 року. Півтора місяці пішло на отримання сертифіката в технічній лабораторії. Потім нам треба було найстрашніше дізнатися реакцію споживача. Ми не знали, скаку боку підійти. До цього ми ніколи не стикалися з впровадженням нового продукту на ринок. Стали пропонувати наші міні-мийки магазинах, які торгують запчастинами. Порахували, що цих магазинів в Москві 2тис. і, якщо кожен продасть на тиждень хоча б одну нашу автомийку, то це вже буде хороший результат.
У підсумку магазини брали мийки сбольшим ентузіазмом, але потім з'ясовувалося: покупець їх не набуває, так як взагалі не розуміє, що це таке. Більшість покупців логічно припускали, що це фен. Решта вважали мийку дрилем.
Якщо відділ автозапчастин перебував у великому магазині, то автомийку чомусь відразу відносили до відділу пилососів, знайшовши між мийкою іпилесосом якийсь невизначений схожість. Всвоем власному магазині автозапчастин Андрій намагався впливати на покупця через плакат, що рекламує міні-мийку ІЕЕ гідності. Однак і знаходиться не помог- покупцям було колись знайомитися сполезной інформацією.
Тоді Андрій сАлексеем придумали поставити на ринку спеціальну людину, яка б не просто стояв, апрямо на місці торгівлі поливав все навколо з автомийки, демонструючи її робочі властивості.
Забезпечили продавця акумулятором і трьома десятками коробок мнучи-мийками. Досвід вдався: за один день продавець розпродав усе міні-мийки. Вітоге за перший місяць підприємцям вдалося продати всього 100 міні-мийок, за другий-150. Далі справи пішли краще.
- Ми стали давати оголошення вгазети, роздавали листівки автомобілістам. Реакція була хорошая- на кожні 20 листівок припадала одна покупка. Відразу посипалися пропозиції від покупців. Найчастіше нам радили зробити так, щоб вода не лилася струмком, а розбризкувалася з розпилювача. Але від цього пропала б актуальність винаходу: адже наша ідея полягає втому, щоб людина могла помити всю машину однієї півторалітрової пляшкою.
Якщо немає води в машині, можна зайти-якій магазин і купити пляшку води. Аеслі вода буде литися не однієї цівкою, як зараз, араспиляться, то знадобиться вже не одна, анесколько пляшок. А кому сподобається возити з собою по десять пляшок? Однак надалі друзі збираються все-таки модернізувати свій винахід. Наприклад, зробити варіант міні-мийки з акумулятором.
- Тільки здається, що це просто, - роз'яснює Андрій.- Насправді зробити міні-мийку з аккумулятором- це практично пройти весь шлях заново. Треба знову виготовляти прес-форми, шукати акумулятор. Все це досить довго і дорого.
Зате вже вбліжайшее час «Автоелектропласт» урізноманітнює асортимент різноманіттям кольорів. На сьогоднішній день міні-мийки виготовляються за все вдвух колірних варіантах: повністю чорна ічерная скрасним. За словами Андрія, чорний колір найбільш практичний, адже мийка валяється в багажнику машини ібистро брудниться. Але іноді клієнтам хочеться веселого кольору.
Міні-виробництво
У 2005 році друзі зняли вОдінцове приміщення під цех ісклад, купили обладнання. Майже всі деталі для мийки закуповуються на вітчизняних підприємствах. Наприклад, відповідний електронасос знайшли в Калузі, там такі насоси роблять для миття вікон.
- Ми шукали такий насос, який підійде до цієї форми. Адже спочатку у нас була форма, апотом ми підбирали до неї насос, двигун та інші деталі. Майже всі комплектуючі знайшли в своєму батькові.
Можливо, вони ламаються кілька частіше, ніж імпортні. У таких випадках ми міняємо зламану мийку на новую- це дешевше, ніж її лагодити. Гроші поки ніхто не просив повернути. Якщо покупець живе не в Москві, то пересилання ми оплачуємо за свій рахунок.
Прес-форму для виготовлення корпусу міні-мийки підприємці розмістили на одному з московських заводів. За словами Андрія, це виявилося вигідніше, ніж робити корпуси в Рязані.
- З Рязані далеко возити, до того ж сировину в Москві дешевше, адже тут весь ринок матеріалів.
На збірці в Одинцова працюють вісім досить молодих людей (середній вік 30 років). Головна ж кадрова проблема Андрія іАлексея- повальне пияцтво співробітників.
- Стати збирач не важко-за тиждень працівник набиває собі руку. Ачерез місяць, отримавши зарплату, він звільняється: нажаль, багато працівників можуть працювати тільки до першої зарплати. Добре, що внашій країні ще багато жінок-паяльщик. Жінки паяють краще за чоловіків, а п'ють менше.
Популярність настає
Щомісяця підприємство за планом збирає 4 тис. Автомийок іплюс доцього виконує окремі замовлення. Багато замовлень буває перед святами-виявляється, навіть перед Новим роком багато бажаючих купити вподарок автомийку. Ачто стосується 23 лютого, то тут від бажаючих просто відбою немає. Великою популярністю користуються автомийки влетній період-в цей час їх особливо люблять діти.
- Мої діти сутра пристають до мене свопросом, чи можна їм помити машину, - ділиться Андрій.- Я їм кажу: чого її мити? Вона ж чиста. А вони все одно просять: тато, ну будь ласка. Зрештою я їм дозволяю. Сам з тих пір, як почав робити автомийки, машину вже не мою.
Реалізація міні-мийок проблем тепер теж не доставляє.
- Зараз продажем в роздріб ми вже не займаємося, та й з окремими магазинами не працюємо, - розповів Андрій.- Продаємо наші міні-мийки тільки великим оптом. Більшість замовлень надходить з регіонів, так як там простіше з рекламою: через рекламу в газеті міні-мийку продати важко, зате телевізійна реклама дає дуже високі результати. У регіонах реклама на місцевому телебаченні коштує дешево, тому наші міні-мийки продають через телемагазини. Акто-то- по поштовим каталогам. Є Отже замовники, які взагалі незрозуміло навіщо міні-мийки беруть: наприклад, великими партіями купує міні-мийки завод з виробництва висівок. Самі ми тепер рекламу нікуди не даем- унас на це просто немає часу, все міні-мийки розкуповуються «з коліс». Єдина залишилася реклама-на нашому сайті вІнтернете.
З цієї рекламі інаходят «Автоелектропласт» майбутні регіональні дилери. Наприклад, недавно Олексію подзвонив невідомий чоловік, який зголосився продавати міні-мийки в Єкатеринбурзі. Попросив показати йому зразок.
- Я йому дав одну автомийку, а потім підвіз його на машині, - розповів Олексій.- Уменя там на сидінні ще одна автомийка лежала. Потім він вийшов, я смотрю- другий міні-мийки теж немає. Більше ми його не бачили: і мийки брати на реалізацію не став, і мою міні-мийку спер.
Міні-мийки добре розкуповуються не тільки в Росії, але вбліжнем зарубежье- на Україні, вМолдавіі, Придністров'я. Навіть в Швеції і Канаді мийки поширюються за поштовим каталогу серед російськомовного населення.
- Ніде в світі нічого схожого немає, - пояснює Андрій.- Ми облазили Інтернет, перекопали всі архіви. А на свій винахід оформили два патента- на винахід і на корисну модель. У порівнянні сзападнимі міні-мийками у нас є дев'ять офіційно зареєстрованих відмінностей: наша мийка має форму пістолета, до неї прикручується пляшка, працює вона від прикурювача, важить всього 650 г, тоді як імпортная- мінімум 2 кг і т.д.
Коли Андрій з Олексієм тільки почали випускати міні-мийки, відома західна компанія висловилася з приводу їхньої продукції водному з вітчизняних журналів.
- Вони здивувалися: навіщо російському покупцеві потрібна така маленька міні-моечка, коли можна купити велику їх виробництва? Нам це було приємно читати: така величезна компанія і звертає увагу на нас, карликів.
Автор: Аделаїда Сигиді
Джерело: Газета «БІЗНЕС»
18.08.2019